Освітнє (зокрема, академічне) капеланство давно й результативно функціонує навіть у підкреслено секулярній Франції, а також у багатьох інших демократичних країнах.

Але, звісно, облаштовано це не як «зобов'язалівка» для учасників освітнього процесу, а як одна з опцій, можливостей для тих членів академічної корпорації, котрі є віруючими, в разі потреби дістати компетентну й відповідну своєму освітньому рівневі пораду та розраду від релігійного служителя чи богослова, так би мовити, «закріпленого» за відповідним закладом на основі спеціальної угоди. Звісно, має враховуватися поліконфесійність працівників та студентів.

У жодному разі це не слід вибудовувати в порушення конституційної засади свободи совісті та відокремлення релігійних організацій і держави.

Однак є ціла низка механізмів, не порушуючи цих засад, усе ж створити для тих академічних працівників і здобувачів освіти, які мають таку потребу, змогу користуватися словом і досвідом не сторонніх служителів, а саме тих, у фокусі уваги яких ціннісно-комунікативний клімат конкретного закладу.

Тож комплексу концептуальних і практичних аспектів академічного капеланства було присвячено круглий стіл у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича. Подія відбулася в межах міжнародної конференції «Світоглядно-ціннісні засади соціальної інтеграції та інклюзивні практики в Україні» – на базі кафедри філософії та культурології філологічного факультету.

Були полемічні думки, обмірковування альтернативних моделей, можливих сильних і слабких сторін потенційного функціонування академічного капеланства в Україні.

Особливий дискусійний резонанс викликали виступи кандидатки економічних наук, керівниці Україно-американського Форуму науки і освіти «Ukrainian week» Ольги Романенко (Київ); магістра релігієзнавства та магістра філософії, пастора однієї із протестантських спільнот Андрія Корнійчука (Рівне); кандидата наук з богослов'я та кандидата історичних наук, православного священника Миколи Щербаня (Чернівці).

Активну участь у діалозі брали проректор з наукової роботи ЧНУ імені Юрія Федьковича, доктор хімічних наук Юрій Халавка, доктори й кандидати наук Ольга Рупташ, Ірина Горохолінська, Тетяна Радзиняк, Олександр Бродецький, Євген Ткач, Микола Шкрібляк, Ігор Руснак.

Звучали репліки та міркування і від представниці чернівецької приватної загальноосвітньої школи «Надія» Тетяни Хоміної, інших учасників та учасниць, зокрема, й аспірантів-релігієзнавців Анатолія Марчука, Юліяна Єнакаке, аспіранта-філософа Михайла Ончуленка та студента-богослова Іллі Гамаля. Відповідні освітньо-професійні програми, як відомо, – серед тих, котрі забезпечує кафедра філософії та культурології.

Предметності обговоренню додали результати соціологічного опитування працівників і студентів Чернівецького університету щодо розуміння суті академічного капеланства та ставлення до можливості його впровадження. Його здійснили завідувачка кафедри філософії та культурології, докторка філософських наук Ольга Рупташ і магістр соціології, аспірант Михайло Рахмістрюк.

Очевидно, що рельєфність теми вимагатиме ще не одного дискусійного майданчика та експертних сил. Зокрема, відчувалася потреба в думці фахових юристів й освітологів.

Одне слово, хоч круглий стіл не розставив усіх крапок над «і», проте досвід такого обговорення є конструктивним і може спонукати до подальших ініціатив – звісно, ж на засадах академічності, толерантності, поваги до свободи совісті та врахування права на духовний комфорт і вірян різних конфесій, і безрелігійних, що працюють в освітніх закладах.

Тези ключових доповідачів буде опубліковано у збірнику матеріалів конференції.