Навчальна дисципліна «Церковнослов’янська мова» дає змогу майбутньому священникові не лише пізнати мову, якою майже тисячу років правили службу в церкві, а й збагатити своє мовлення, розуміти причиновонаслідкові зв’язки у розвитку церковнослов’янської мови, свідомо сприймати орфографічні правила сучасної церковнослов’янської мови.

Дисципліна передбачає оволодіння уміннями читання, письма, засвоєння нормативної граматики, навичок граматичного аналізу, розуміння і перекладу текстів Святого Письма та літургійних текстів, засвоєння церковнослов’янської лексики, вивчення молитов, тропарів, псалмів, паремій тощо. Мета навчальної дисципліни – сформувати знання про історію створення старослов’янської (давньоцерковнослов’янської) мови (ІХ – ХІ ст.), її функціонування та розвиток на території України, засвоїти правила читання та фонетичну, орфографічну, лексичну, морфологічну й синтаксичну системи нової (сучасної) церковнослов’янської мови (української редакції).