Дисципліна розглядає релігію у різних аспектах з точки зору її приналежності до знакових систем. Структурно-семіотичний підхід є одним із головних методів сучасного богословського й релігієзнавчого аналізу. Він дозволяє характеризувати феномен релігії у діахронічному та синхронічному аспектах, формує цілісне уявлення про нього зі врахуванням її знакових проявів та ціннісного потенціалу. Отже, для сучасного гуманітарія важливо засвоїти методологію структуралізму та постструктуралізму.